Песах Бенсон • 23 червня 2026 року

Єрусалим, 23 червня 2026 року (TPS-IL) — Міжнародне клінічне дослідження свідчить про те, що дієта може допомогти компенсувати певні спадкові генетичні ризики, що підвищує ймовірність того, що те, що люди їдять, може частково компенсувати те, як їхні тіла біологічно «налаштовані».

Результати вказують на можливий зв’язок між цілеспрямованими змінами в дієті та покращенням серцево-судинних показників у осіб з підвищеним генетичним ризиком серцево-судинних захворювань.

Дослідники з Університету Бен-Гуріона в Негеві у співпраці з Лейпцизьким університетом та Гарвардським університетом вивчали, як зелена дієта, багата на рослини, впливає на осіб з генетичною варіацією, яка порушує метаболізм фолатів. Фолати — це природні сполуки вітаміну B, що містяться в таких продуктах, як листова зелень та бобові. Організм використовує їх для підтримки синтезу ДНК, росту клітин та ключових метаболічних процесів.

Близько 300 учасників були розподілені на три групи: зелена середземноморська дієта, традиційна середземноморська дієта або стандартні рекомендації щодо здорового харчування. Дослідження зосереджувалося, зокрема, на харчовому режимі, який включає зелений чай, волоські горіхи та щоденний смузі з водного рослини Манкай, поряд зі зменшеним споживанням червоного та обробленого м’яса.

Розуміння генетичного зв’язку

Дослідники приділили особливу увагу поширеному варіанту гена MTHFR, відомому як rs1801133. Особи з варіантом TT мають знижену активність ферменту, що обмежує здатність організму ефективно переробляти фолати. Це пов’язано з нижчими рівнями фолатів та підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Серед учасників з цим генетичним профілем вищого ризику, у тих, хто не дотримувався дієти, багатої на Манкай, спостерігалося збільшення показників ризику серцево-судинних захворювань за шкалою Фремінгем, клінічним інструментом, що використовується для оцінки ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Натомість, у генетично схильних до ризику осіб, які дотримувалися зеленої середземноморської дієти, показники ризику значно знизилися на 7,74 пункту. Це свідчить про те, що дієта могла зменшити маркери серцево-судинного ризику, незважаючи на основну генетичну схильність.

На молекулярному рівні дослідники спостерігали компенсаторні зміни в експресії генів. Аналізи крові показали, що збільшення фолатів у раціоні було пов’язане з активацією альтернативних біологічних шляхів, які можуть допомогти компенсувати знижену функцію ферментів у осіб з високим ризиком. Цей процес, здавалося, покращив здатність організму використовувати фолати, незважаючи на генетичні обмеження.

Манкай, багата на білок та фолати водна рослина, була пов’язана з найсильнішим підвищенням рівня фолатів серед учасників.

Професор Іріс Шай, один з провідних дослідників, заявила, що результати свідчать про те, що фолати можуть бути використані як рутинний біомаркер для оцінки того, наскільки добре дієта людини підтримує метаболічне та серцево-судинне здоров’я, особливо в контексті генетичного ризику.

Доктор Хіла Зеліха-Пар, перший автор дослідження, зазначила, що результати показують, що якість дієти може допомогти сформувати реакцію організму на генетичні схильності. «Якість їжі, яку ми споживаємо… може впливати на активність біологічних шляхів, що допомагають клітинам адаптуватися до фізіологічних змін та пом’якшувати вплив певних генетичних факторів ризику», — сказала вона.

Дослідження було опубліковано у рецензованому журналі Clinical Nutrition.