Марго Дудкевич • 1 липня 2026 року
Єрусалим, 1 липня 2026 року (TPS-IL) --
Нещодавнє підписання тристоронньої угоди між Ізраїлем та Ліваном під егідою Сполучених Штатів є найкращою угодою, яку міг отримати Ізраїль, оскільки вона нарешті змінює порядок речей, заявила TPS Саріт Зехаві, президент і засновник Дослідницького та освітнього центру Alma.
«Це було правильне рішення», — каже вона. Тоді як минулі угоди передбачали, що Ізраїль відступить першим, тепер черга Лівану роззброїти «Хезболлу», і лише після цього Ізраїль виведе війська з південного Лівану. Це рамкова угода для миру між Ізраїлем та Ліваном, а не припинення вогню. Все залежить від виконання, і Ліван має довести себе, каже вона. Однак немає жодних гарантій, що угода буде дотримана, попереджає вона.
Наразі «Хезболла» користується ситуацією для відновлення своєї присутності як військової, так і цивільної на півдні Лівану. У нещодавно опублікованому звіті Alma зазначається, що терористична організація розгортає «нову особову силу» в районі Набатія, який вважається командним центром операцій «Хезболли», а також вздовж хребта Алі аль-Тахер. Це включає не лише бойовиків, але й логістичний персонал, а також операторів ІЕД та дронів. «Хезболла» також діє на цивільному фронті, відправляючи оперативників до сіл, де вони спілкуються з місцевими жителями, виявляючи активи та інфраструктуру для полегшення розгортання «Хезболли» на місцях.
Відповідно до поточної угоди, каже Зехаві, ЦАХАЛ більше не ініціює нападів, а лише усуває загрози та знищує склади зброї, укріплення та тунелі для атак «Хезболли», а також терористів, які становлять пряму загрозу для військ ЦАХАЛу там.
Іран цілком готовий використовувати «Хезболлу» як розмінну карту в переговорах зі Сполученими Штатами. Зехаві прогнозує, що як тільки сторони почнуть обговорювати ядерну програму Ірану, ми можемо стати свідками ескалації в Лівані, намагаючись відвернути увагу від ядерної програми Ірану. Хоча «Хезболла» ослаблена через дії Ізраїлю, Іран продовжуватиме її фінансувати. «Поки чинний іранський режим залишається цілим, живим і бадьорим, «Хезболла» залишатиметься», — каже вона.
«До сьогодні ліванський уряд зосереджувався на виданні заяв, а не на діях на місцях». Президент Лівану Мішель Аун та прем'єр-міністр Наваф Салам стикаються з погрозами через угоду, але якщо вони продовжуватимуть боятися, вони втратять свою країну, попереджає Зехаві.
У Сирії ЦАХАЛ продовжує підтримувати присутність у зонах безпеки, щоб гарантувати, що ніщо не загрожує північному кордону Ізраїлю, каже Зехаві.
Незрозуміло, чому президент США Дональд Трамп нещодавно вирішив попросити президента Сирії Ахмеда аль-Шараа боротися з «Хезболлою» в Лівані, стверджуючи, що він вважає, що вони впораються краще, ніж Ізраїль, каже вона. «Ми повинні запитати себе, хто такий Ахмед аль-Шараа. З моніторингу нинішнього режиму в Сирії зрозуміло, що він досі дотримується джихадистської ідеології, і його також підтримує президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган».
«Трамп повинен знати, що аль-Шараа не воює відповідно до міжнародного права, він набагато жорстокіший», — каже вона. Досить згадати напади сирійських військ на меншину друза в Сирії, яких було знищено, а жінок і дітей викрадено та зґвалтовано. «Невже це те, чого Трамп хоче в Лівані?»
Ще однією причиною занепокоєння є Туреччина, яка прагне зміцнити свій вплив на Близькому Сході та активно бере участь у оборонному відомстві Сирії, постачаючи військове обладнання та тренуючи сирійські війська. Згідно з повідомленнями, обидві країни мають спільну мету — стримувати військову активність Ізраїлю в регіоні.
Ізраїль не відмовиться від своєї присутності на хребті Гермон, каже вона, що дозволяє йому стратегічно спостерігати за Сирією та Ліваном і збирати розвіддані. Після 7 жовтня 2023 року Ізраїль не піде на компроміс щодо своєї безпеки. ЦАХАЛ, каже вона, усвідомлює, що повинен залишатися по той бік кордону, доки там не буде нікого дружнього.
Особисто Зехаві, яка проживає на півночі, зазначила, що ізраїльські жителі постійно розчаровувалися фальшивими угодами, укладеними в минулому. Минулий тиждень був найспокійнішим, каже вона. Протягом трьох років жителі, що проживають на північному кордоні Ізраїлю, зазнавали постійних погроз, спроб терористичних вторгнень, вибухів, ракетних обстрілів, мали секунди, щоб встигнути до бомбосховищ і безпечних кімнат. «Ми хочемо будувати своє майбутнє тут і процвітати, але для цього ми повинні бути впевнені, що сім'ї, жінки та діти не будуть під загрозою зґвалтування та вбивства», — каже вона.
