Автор: Песах Бенсон • 12 листопада 2026 року

Єрусалим, 12 листопада 2026 року (TPS-IL) — Дієта, багата на волоські горіхи, зелений чай і водну рослину під назвою манкай, може зменшити накопичення жиру в підшлунковій залозі, потенційно відкриваючи нові уявлення про те, як зміни в харчуванні можуть допомогти регулювати рівень цукру в крові, з’ясувалося в міжнародному дослідженні під керівництвом ізраїльських науковців.

Попередні дослідження показали, що зміни в харчуванні можуть зменшити кількість жиру в печінці та інших внутрішніх органах. Нові результати свідчать про те, що жир у підшлунковій залозі також може реагувати на харчове втручання, що потенційно пропонує новий шлях для покращення метаболічного здоров’я.

18-місячне дослідження показало, що в учасників, які дотримувалися зеленої середземноморської дієти, жир у підшлунковій залозі зменшився на 14% порівняно з 6,7% серед тих, хто дотримувався традиційної середземноморської дієти, і лише 0,8% серед тих, хто дотримувався стандартних рекомендацій щодо здорового харчування.

Дослідження, проведене під керівництвом Університету Бен-Гуріона в Негеві, було опубліковане в рецензованому журналі American Journal of Clinical Nutrition.

Підшлункова залоза відіграє центральну роль у регулюванні рівня цукру в крові, виробляючи інсулін — гормон, який допомагає клітинам організму засвоювати глюкозу з кровотоку. Надлишок жиру в підшлунковій залозі може погіршити роботу клітин, що виробляють інсулін, ускладнюючи організму регулювання рівня цукру в крові. З часом це може сприяти розвитку інсулінорезистентності та підвищувати ризик розвитку діабету 2-го типу.

Тестування дієти

У дослідженні взяли участь 294 дорослі особи з абдомінальним ожирінням або нездоровим рівнем ліпідів у крові, яких розподілили на одну з трьох дієтичних програм: стандартні рекомендації щодо здорового харчування, середземноморська дієта або зелена середземноморська дієта. Усі три групи також регулярно займалися фізичною активністю.

Дослідники використовували магнітно-резонансну томографію для вимірювання жиру в підшлунковій залозі та загального об’єму підшлункової залози на початку дослідження та повторно через 18 місяців.

Зелена середземноморська дієта поєднувала волоські горіхи, зелений чай і манкай — багату на білок водну рослину, також відому як водна сочевиця. Учасники обох груп середземноморської дієти щодня отримували 28 грамів волоських горіхів, тоді як тих, хто дотримувався зеленої версії, додатково заохочували випивати від трьох до чотирьох чашок зеленого чаю та споживати 100 грамів манкай щодня.

Зменшення жиру в підшлунковій залозі не супроводжувалося значним зменшенням об’єму підшлункової залози, що свідчить про те, що втручання зменшило накопичення жиру без зменшення самого органа.

Більше зменшення жиру в підшлунковій залозі також було пов’язане з поліпшенням метаболічного здоров’я, включно зі зниженням інсулінорезистентності. Цей зв’язок зберігався навіть після того, як дослідники зробили поправку на зміни абдомінального жиру. Однак зв’язок із довгостроковим рівнем цукру в крові, виміряним за допомогою гемоглобіну A1c (HbA1c) — аналізу крові, який відображає середній рівень глюкози за попередні два-три місяці, — був слабшим і не досяг суворішого статистичного порогу дослідження.

Дослідники також виявили зв’язок між окремими продуктами харчування та змінами жиру в підшлунковій залозі. Більше споживання багатої на білок рослини манкай і волоських горіхів було пов’язане з більшим зменшенням жиру в підшлунковій залозі, тоді як вище споживання рафінованих вуглеводів, включно з хлібом, крупами та макаронами, було пов’язане з менш сприятливими результатами.

«Клінічна новизна отриманих результатів полягає в доведенні того, що жир підшлункової залози є абсолютно динамічним і зворотним резервуаром», — сказала професорка Іріс Шай з Університету Бен-Гуріона, яка очолювала дослідження. Вона додала, що вчені виявили можливість зменшення кількості жиру при збереженні об’єму функціональної тканини підшлункової залози.

Провідний автор Ліав Алуфер, докторант-дослідник, зазначив, що результати демонструють, як конкретні поживні речовини можуть впливати на внутрішні органи тіла.

«Дані показали, що споживання рафінованих вуглеводів блокувало процес виведення жиру», — сказав він.

Результати можуть допомогти сформувати майбутні дієтичні стратегії для людей з ризиком розвитку діабету 2-го типу. Проте дослідження виявило поліпшення метаболічних маркерів, а не продемонструвало зменшення випадків діабету. Потрібні подальші дослідження, щоб визначити, чи може зменшення жиру в підшлунковій залозі привести до кращого довгострокового контролю рівня цукру в крові та зниження ризику діабету.