Сьогодні (понеділок) на базі Зікім відбулася церемонія вшанування пам'яті загиблих за участю начальника штабу, присвячена третій річниці різанини 7 жовтня. У церемонії взяли участь представники Генерального штабу, родини загиблих у бою на базі Зікім та поранені з бою. О 06:29 представники Генерального штабу вшанували хвилиною мовчання пам'ять жертв різанини 7 жовтня.
Після цього відбувся огляд бази, під час якого представникам Генерального штабу було розказано про героїчний бій, що відбувся на базі Зікім, начальником штабу Командування тилу бригадним генералом Еладом Едрі, який 7 жовтня командував бригадою евакуації.
Згодом члени Генерального штабу взяли участь у панельній дискусії під головуванням начальника Управління особового складу генерал-майора Даді Бара-Каліфи на тему «Між розгромом і відновленням». У дискусії взяли участь підполковник запасу рабин Шмуель Слоцкі, батько Ноама та Ішая Слоцкі, які загинули разом у бою 7 жовтня; Мазі Айлон, вдова Таля Айлона, який був командиром резервного підрозділу Кібуц Аза; майор Р., командир роти 51-го батальйону бригади «Голані», який бився зі своїми солдатами вранці 7 жовтня; та вцілілий заручник Авінатан Ор.
Зі слів начальника штабу генерал-лейтенанта Еяля Заміра: «Ми зібралися сьогодні на базі Зікім – одному з епіцентрів бойових дій, де наші командири та солдати стояли на передовій проти нападу ворога. Ми пам'ятаємо командирів та солдатів, які боролися тут з рішучістю, захищаючи підпорядкованих їм новобранців; запеклі бої в громадах та на дорогах; і всіх загиблих та вбитих, чиє життя було обірвано в той важкий ранок, а також заручників, яких взяли в полон».
«Три роки тому, в свято Сімат Тора 5784 року, IDF не впорався зі своїм завданням захисту громадян Держави Ізраїль. Терористи ХАМАС проникли в громади та на бази, влаштували різанину, викрадали людей і залишили після себе глибокі руйнування».
«Минуло три роки, і Держава Ізраїль стикається з іншою реальністю безпеки. Наші командири та бійці, як регулярні, так і резервісти, билися на всіх аренах і досягли величезних успіхів. Однак навіть ці реальність-змінюючі досягнення не стирають провал 7 жовтня і не зменшують нашої відповідальності за нього. Ця відповідальність вимагає від нас не тільки пам'ятати, але й змінюватися. З гіркого провалу та недбалості ми повинні привести до відродження та зміцнення нації».
«Шановні родини, що втратили близьких, коли ми говоримо про досягнення та змінену реальність, ми чудово розуміємо, що є одна річ, яка не зміниться – відсутність ваших близьких. Серед недбалості вони першими зрозуміли, діяли, героїчно кинулися в бій і врятували життя інших. Я та представники Генерального штабу вітаємо їхню мужність».
«Ми збережемо пам'ять про них та їхні життєві історії, ми продовжимо йти вперед і діяти в їхньому світлі, і ми завжди будемо стояти поруч з вами. Наша відданість також поширюється на тих, хто пережив полон, і на поранених, фізично та ментально. Ми візьмемо почуті сьогодні голоси з собою за стіл прийняття рішень та в наші дії, виходячи з важкого почуття відповідальності, покладеної на нас у виконанні нашої місії».
